Полтава

Полтава
Полтавський краєзнавчий музей (Будинок Полтавського губернського земства)
Пл. Конституції 2

Будинок Полтавського губернського земства — пам’ятка історії та архітектури початку XX століття. Будинок став першим зразком нового українського архітектурного стилю – українського архітектурного модерну. Сьогодні використовується як Полтавський краєзнавчий музей.

Полтавський краєзнавчий музей засновано 1891 року за ініціативою професора Василя Докучаєва. Експозиція займала три кімнати флігеля у дворі губернського земства.

У 1903—1908 роках за проектом архітектора Василя Кричевського було споруджено новий Будинок Полтавського губернського земства, третій поверх якого відвели під музей. Перші 12 років будинок функціонував як адміністративно-музейна споруда.

1920 року відбулося відкриття нової експозиції Центрального пролетарського музею Полтавщини, якому було передано весь будинок губернського земства.

Під час Великої Вітчизняної війни у 1943 році при відступі з Полтави музей спалили німецькі війська. У 50-ті роки споруду відновили за проектом архітекторів П. Костирка, В. Крачмера, Н. Квітки та інших, загалом зберігши більшість форм, проте змінивши деякі частини даху та його колір на червоний, а також оздоблення і живопис головного залу.

Будинок має симетричний Ш-подібний план. У середній його частині розміщено вестибюль, центральний хол з парадно-розгорнутими сходами, великий зал засідань. З головного фасаду будинок має два з половиною поверхи, з двору — три з половиною. Загальна композиція споруди є надзвичайно виразною, її визначють три виступаючі вперед об’єми і дві високі башти, що фланкують центральний виступ.

У різний час в музеї працювали вчені та діячі культури, дослідники Полтавщини — археологи й етнографи Іван Зарецький, Вадим Щербаківський, Костянтин Мощенко, Олександр Тахтай, природознавці — Володимир Вернадський, Микола Гавриленко, художник Никанор Онацький.

В сорока музейних залах і фондосховищах Полтавського краєзнавчого музею представлено близько 300 тисяч експонатів. Музейна експозиція ділиться на п’ять основних розділів: природознавчий, археологічний, нової історії, новітньої історії, етнографічний. Кожен розділ має декілька експозиційних залів.

Відділ природи відкритий в 1993 році, він знайомить із природними умовами та ресурсами Полтавщини, з історією дослідження природи краю, питаннями охорони навколишнього природного середовища.
Зали:
– Геологічно-палеонтологічний
– Природно-кліматичний
– Ґрунтів і водних ресурсів
– Природничий
– Сільськогосподарський

Відділ археології створений у 1912 році. На той час музей уже мав чималу археологічну збірку, яку було започатковано відомим археологом і етнографом Іваном Зарецьким.
Зали:
– Найдавнішої історії краю
– Стародавньої історії

Відділ пізнього середньовіччя та нової історії почав формуватися з часу заснування музею в 1891 році.
Зали:
– Пізнього середньовіччя
– Козаччини (XVII століття)
– Козацьких формувань Полтавщини
– Полтавщини в кінці XVII — XVIII столітті
– Полтавщини в XIX — на початку ХХ століття

Відділ новітньої історії сформований у 1964 році як відділ історії радянського суспільства. З 1992 року він реорганізований у відділ історії ХХ століття з включенням до його складу відділів історії 1917—1941 років та Німецько-радянської війни 1941—1945.
Зали:
– Початку XX століття (1910—1930 роки)
– Середини XX століття (1930—1970 роки)
– Кінця XX — початку XXI століття (1980—2010 роки)

Відділ етнографії був створений у 1900 році. У 1940 році частина колекцій з народного мистецтва була передана Полтавській картинній галереї.
Зали:
– Етномистецька експозиція
– Українського селянського побуту (XVII — XVIII століть)
– Українського селянського побуту (XIX століття)

Музей працює щодня крім середи. Час роботи з 9:00 до 17:00, в понеділок з 10:00 до 17:00.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


7 − = п'ять

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>